В рамках дружби Східнословацького краю із Закарпатською областю УРСР та святкування 30-ї річниці визволення Пряшева Радянською Армією влаштувала Кошицька краєва організація Союзу образотворчих митців у співпраці з Пряшівською галереєю образотворчого мистецтва виставку творчості Ужгородських митців Антона Михайловича Кашшая та Володимира Васильовича Микити. Виставка нав’язує на недавню не менш успішну та привабливу виставку з творчості третього відомого закарпатського майстра пензля Ернеста Рудольфовича Контратовича, яку з нагоди Місячника Чехословацько-радянської дружби було інстальовано в Пряшівській галереї образотворчого мистецтва, звідки вона перейшла в Бардіївський Шаришський музей, в якому відбувся 8 січня ц. р. її урочистий вернісаж з нагоди 30-ї річниці визволення Бардієва Радянською Армією.
З творчістю Ужгородських митців наші любителі образотворчого мистецтва не зустрічаються вперше. Традиція взаємних художніх стосунків запустила своє коріння протягом попередніх десятиріч, які набули найбільшої інтенсивності і стались обабічно корисними головно останнім часом, завдяки ініціативі Ужгородській організації Союзу художників УРСР та Кошицькій краєвій організації Союзу словацьких образотворчих митців.
Взаємний обмін виставками художників виконує не лише завдання прямої взаємної конфронтації розвитку художніх поглядів творців, але, передусім, виконує функцію інформатора широкої громадськості про досягнення на творчій ниві в обох наших братніх областях, які від давна проживали спільну долю, яка відображається також у тематиці художніх робіт.
Тематичний вибір малярських експонатів на виставках дає відвідувачу основну орієнтаційну уяву про розвиток пейзажів, фігурального малярства та портретної творчості у закарпатських художників, яких представляють троє з провідних художників цієї області.
Творчість А. М. Кашшая та Е. Р. Контратовича у представленому циклі випливає з років господарської кризи, яку дуже важко зносив закарпатський народ. Віком молодший В. В. Микита реагує на ці важкі часи картинами спогадів на події з дитинства, що залишили тривалий слід в його внутрішньому світі.
Спільною рисою післявоєнної творчості всіх трьох художників є надія та оптимізм, надбаний в середовищі мирного розвитку та грандіозних економічних змін Закарпаття. Та одною найбільш характерною спільною ознакою творчості цих художніх майстрів є палка любов до рідного краю, яка була однакою в часі біди і болю, як і часі щастя та свободи. Картини пейзажів, які вони творили на кожному етапі свого творчого розвитку, є переконливим доказом їх внутрішнього зв'язку із середовищем, в якому прожили дотеперішнє своє життя. Широкі сценарії безконечних лісів та полян, народ, який зносив твердість цієї чарівної природи з відданістю та рівночасно приймав в подарунок завзятість та незламну волю, були для них постійним інспіруючим джерелом. Прихильникам образотворчого мистецтва внутрішній світ закарпатських художників майстерно інтерпретований тихою красою їх картин спонукує побачити Пряшівська галерея образотворчого мистецтв Бардіївський Шаришський музей.