Народився 1 лютого 1931 року в с. Ракошино Мукачівського району Закарпатської області ( колишня Підкарпатська Русь в складі Чехословаччини) в родині землеробів. Національність— русин.
Після закінчення початкової школи поступив в Мукачівську руську гімназію, в якій навчався до визволення Закарпаття радянською армією.
У 1947 році після 9-ого класу склав іспити в Ужгородське училище прикладного мистецтва і був прийнятий на 3-й курс, яке закінчив у 1950 році. Учителями були А. Ерделі, Й. Бокшай, Ф. Манайло, Е. Контратович та інші. Після закінчення Ужгородського училища в 1950 році, здав екзамени в Львівський інститут прикладного мистецтва, але не був зачислений по політичним мотивам.
Повернувшись додому в тому ж 1950 році влаштувався на роботу в обласний будинок народної творчості на посаду методиста, де працював один рік, до призову у військо.
З 1951 по 1954 рік знаходився в лавах Радянської армії на о. Сахалін. Після демобілізації був прийнятий на роботу в Закарпатські художньо-виробничі майстерні художнього фонду, де працював до 2001 року до виходу на пенсію.
З 1954 по 1996 роки був постійним членом в керівництві Закарпатської організації спілки художників.
На протязі цілого періоду життя працює творчо, як живописець.
З 1950 року учасник обласних художніх виставок, з 1957 року — республіканських, з 1961 року — всесоюзних, з 1966 року бере участь у виставках за кордоном ( Угорщини, Словаччини, Франції, Румунії, Італії, Кіпру, Болгарії та інших), в тому числі і біенале в Кошицах, Хельсінкі та Венеції. У 1962 році був прийнятий у Спілку художників України. 27 років ( 1964-1991) беззмінно був у керівництві Закарпатської організації Спілки художників України, а в 1996 році був обраний головою Закарпатської організації, яку очолював до 1999 року. З 1999 року і по 2003 р. викладав у коледжі Закарпатського художнього інституту ім. А. Ерделі.
У 1966 почесною грамотою ЦК ЛКСМУ.
У 1970 нагороджений медаллю «За доблесну працю»
У 1975 році присвоєно звання : « Заслужений художник України».
У 1976 році — лауреат конкурсу « Мистецтво народу» газети « Правда України» та «Спілки художників України».
У 1982 році нагороджений дипломом ім. Гагаріна у Зоряному містечку.
У 1991 році присвоєно звання « Народний художник України».
У 1995 році одержав обласну премію ім. Й.Бокшая - А.Ерделі за твір „На порозі вічного".
У 1997 році обраний членом-кореспондентом Академії мистецтв України.
У 2001 році отримав диплом домінанта «Кращий закарпатець» та став лауреатом світової премії ім. О. Духновича.
У 2004 році обраний дійсним членом /академіком/ Академії мистецтв України. У 2005 році - лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка.
У 2005 році одержав обласну премію ім. Й.Бокшая - А.Ерделі за твір „Після купання".
У 2005 році обраний почесним громадянином с. Ракошино.
5 лютого 2006 року одержав Золоту медаль Академії мистецтв України.
28 лютого 2006 року указом Президента України нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ступеня.
У 2006 році Почесною грамотою Міністерства культури і туризму України.
17 березня 2007 року нагороджений нагрудним знаком Міжнародної інтелектуальної економічної творчої організації „Віжи -3000".
У 2010 році оголошується почесним громадянином міста Ужгород.
У 2010 році одержав обласну премію ім. Й. Бокшая-А.Ерделі за твір "Зсуви".
У 2011 році нагороджується премією ім. Тетяни Яблонської за досягнення в образотворчому мистецтві.
7 лютого 2011 року указом президента України нагороджений орденом Ярослава Мудрого IV ступеня. 27 травня 2015 року нагороджений відзнакою Закарпатської обласної ради і обласної держадмінстрації «За розвиток Закарпаття».
За творчу працю нагороджений багатьма почесними грамотами і дипломами різних років.
Двічі обирався депутатом Ужгородської міської Ради народних депутатів: 1984-1987 рр., 1987-1990 рр.
01 лютого 2021 року обраний почесним доктором Закарпатської академії мистецтв.
02 лютого 2021 року нагороджений почесною відзнакою Національної Академії мистецтв України - орденом мистецтв "PER ARTEM AD VICTORIAM".
08 лютого 2021 року нагороджений почесною Верховної Ради України.
30 червня 2021 року номінований Національною премією за Русинський Кумит ім. І.Манайло "PRO ARTE RUTHENORUM" (Будапешт).
Участь у державних художніх виставках за кордоном:
1968, Канни (Франція);
1970, Генуя (Італія);
1972, Нікозія (Кіпр);
1973, Софія (Болгарія);
1970-1973, Японія(комерційна виставка);
1974, Варна (Болгарія);
1974, Венеція(Італія);
1980, Філіппіни;
1983, Кельн (Німеччина);
1983, Відень (Австрія);
1984, Будапешт (Угорщина);
1989, Канада (комерційна пересувна виставка);
1989, Будапешт (Угорщина);
1990, Будапешт (Угорщина);
1990, Секешфегервар (Угорщина);
2002, Будапешт (Угорщина);
2002 Москва (Росія) та Пекін (Китай).
Участь у міжнародних біенале:
1963, Хельсінкі (Фінляндія);
1974, (Кошіце, Чехословаччина);
1984, Венеція (Італія).
Персональні виставки:
1973-1974: Ужгород (Україна), Пряшів та Попрад (Словаччина);
1981: Київ, Львів, Івано-Франківськ, Коломия (Україна), Каунас та Шауляй (Литва);
1982: Ужгород (Україна), Москва та Звьозднгий Городок (Росія);
1991: Ужгород (Україна);
1996: Ужгород (Україна), Ніредьхаза та Бийкишчобо (Угорщина);
1997: Требішов, Гуменне, Бардіїв, Межилаборці (Словаччина);
2001: Ужгород, Київ (Україна);
2005: Київ (Україна);
2006: Ужгород та Київ.
Місцезнаходження творів:
У фондах:
Міністерства культури СРСР, тепер Росії;
Міністерства культури та мистецтв України;
Спілки художників СРСР, тепер Росії;
Спілки художників України.
У художніх музеях: Ужгорода, Москви, Києва, Одеси, Миколаєва, Дніпропетровська, Запоріжжя, Кіровограда, Сум, Горлівки, Тернополя, Івано-Франківська, Севастополя, Хмельницького, Павлограда, Рівного, Харкова, Луганська, Умані, Красноярська(Росія), Вільнюса та Каунаса (Литва), Кошице (Словаччина), Рожняви (Словаччина), Спішської Нова Вес (Словаччина), Міхаловців (Словаччина), Требішова (Словаччина), Кельна (Німеччина), Ніредьхази (Угорщина), Панчева (Югославія), Венесуели та у приватних збірках держав світу.
Одружений, має двох доньок, четверо внуків і двох правнуків.
Творчість В. В. Микити освітлена більш ніж у 230 публікаціях.