Статті
Газета «Ужгород» № 5 (471), 2 лютого 2008 р.
Володимиру Микиті — 77
Володимир Микита — постать складна, суперечлива й неоднозначна як у житті, так і в мистецтві. Він жива легенда, а його життя оповите таємницями. Про художника доводиться чути часто полярні думки, переконливо аргументовані. Навіть поверхово аналізуючи його довгий творчий шлях, звертаєш увагу на те, що, незважаючи на всі соціально-політичні зміни в суспільстві, йому завжди вдавалося бути в епіцентрі культурно-мистецького життя. З цього приводу авторитетний мистецтвознавець МихайлоПриймич пише: "Будучи послідовником своїх учителів — основоположників закарпатського живопису, художник сприйняв від них відкритість до світу та постійну причетність до того, що в ньому відбувається" ("Календар пам'ятних краєзнавчих дат на 2006 рік").
Выставка живописи Владимира Микиты, народного художника Украины, которая проходит в Национальном художественном музее приурочена к 75-летию автора и представляет работы, созданные более чем за полвека творческой деятельности.
Владимир Микита родился в закарпатском селе Ракошино. Окончил Ужгородское училище прикладного искусства. Его учителями были Ердели, Бокшай, Манайло и другие мастера закарпатской живописной традиции. Произведения Микиты находятся в музеях Украины, России, Литвы, Германии, Венгрии, Венесуэлы. Основная тематика творчества — природа и люди Закарпатья. Владимир Микита — лауреат Национальной премии Украины им. Т Шевченко 2005 года.
Детальніше: "Столичные новости", № 10, 21-27.03.06 "Карпатский эпос"
У трьох залах Національного художнього музею України експонується ретроспективна виставка творів видатного українського живописця, яскравого представника закарпатської школи малярства, народного художника України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, дійсного члена Академії мистецтв України Володимира Микити. Виставка присвячена 75-річчю, понад 50 років з яких митець присвятив творчій діяльності. Вдруге беручи участь у його дуже представницьких вернісажах, не перестаю дивуватись з того, яким зніченим почувається цей визнаний майстер пензля під час велелюдних урочистостей. І це не позірна скромність — це стан і відчуття людини, яка все життя каторжно працює у мистецтві і шкодує марно витратити навіть хвилину свого життя, хоч і визнає, що виставки влаштовувати таки потрібно — «щоб побачити себе збоку, проаналізувати свої успіхи і прорахунки». Ну і, звичайно, почути враження глядачів, за якими суд, і найвища нагорода.
Детальніше: «Урядовий кур’єр» , 17 березня 2006 року, № 51 «Вікна у світ душі людської»
У Національному художньому музеї проходить виставка творів живопису Володимира Микити, яка триватиме до 26 березня
На ній представлено роботи одного з найталановитіших представників Закарпатської школи малярства, неперевершеного її класика, Шевченківського лауреата, дійсного члена Академії мистецтв України. Виставка присвячена 75-річчю з дня народження майстра пензля й представляє живописну ретроспективу творчості Володимира Микити. У музеї виставлено експозиції різноманітної специфіки, техніки виконання та часу створення. Серед найвідоміших картин на виставці представлено: «На порозі вічного», «Ягнятко», "Чекання", «Моя мамка», «Після купання», «Овеча кошара» та інші.
Детальніше: Газета «День» № 38, 10.03.06 «На порозі вічного»
Отцы и овцы закарпатского художника Владимира Микиты
В залах Национального художественного музея открылась выставка работ закарпатского художника Владимира Микиты. Поводов привезти из Ужгорода и собрать в частных коллекциях больше полусотни работ, написанных художником за несколько десятилетий, оказалось сразу два -75-летний юбилей автора плюс врученная Владимиру Миките в марте прошлого года Национальная премия им. Шевченко.
Дуже часто культуру країни чи епохи сприймаємо через зафіксовані в пам’яті твори мистецтва, які стають своєрідною візитівкою історичної доби. На жаль, не завжди приділяється належна увага візуальним образам часу, хоча саме вони дають підстави для раціональних висновків, до того ж наповнюють наукові обґрунтування емоційним забарвленням. Звісно, головним суддею у відборі таких «знаків епохи» є час. Його невблаганний відбір часто ставить нас перед доконаним фактом збереженого твору, на основі якого можемо скласти певну уяву про культуру того чи іншого народу.
Детальніше: «Карпатська Україна» від 4 лютого 2006 року "Чесний перед собою і своєю землею"
Цей маляр вразив мене з першого разу - і вже і до останку мого життя. Його ретроспектива дворічної давності показала столиці великого майстра, монументальну фігуру українського нонконформізму, великого маляра Закарпатської України і не менш великого поета пластики, кольору, художнього почуття.
Народний художник України, академік Академії мистецтв України Володимир Микита належить до покоління митців, чиє дитинство та юність гартувались у роки Другої світової війни та в період повоєнної скрути. Як син ракошинського землероба, що на Мукачівщині, добре знає і на все життя запам'ятав ціну политого потом шматка хліба та ціну людської доброти. Отже, біографічні та, власне, і творчі корені митця беруть початок саме там, на колючій пшеничній стерні та на мальовничих краєвидах неподалік Латориці...